Чому одні плачуть від мультфільмів, а інші — від цінника на каву? Відповідь коротка й емоційна — бо ми всі емоційні істоти, хоч би як старанно прикидалися логічними. Емоції з нами з ранку до ночі, ще до того, як прокинеться мозок і скаже: “Так, це тривога, я її пам’ятаю з вівторка”. Тож настав час розібратись, що таке емоція простими словами, як вона працює і чим відрізняється від почуття «хочу обійняти, але в шоломі».
Що таке емоція простими словами
Першим детальне вивчення емоцій започаткував американський психолог Вільям Джеймс, який у 1884 році опублікував працю про те, як тілесні реакції створюють емоційний досвід. На його думку, ми плачемо – і тому сумуємо, а не навпаки. У ХХ столітті його ідеї розвинули Кеннон і Бард, запропонувавши теорію, за якої тіло й емоція реагують одночасно, але незалежно.
Сьогодні більшість психологів погоджуються, що емоція – це короткотривала психофізіологічна реакція, яка відображає суб’єктивне ставлення людини до ситуації. Це базовий механізм виживання, що допомагає адаптуватись до змін і взаємодіяти з оточенням.
Види емоцій
Швейцарський психолог Клаус Шерер виділяє кілька компонентів емоцій: когнітивний (оцінка події), фізіологічний (реакції тіла), експресивний (міміка, голос), мотиваційний (готовність діяти) і суб’єктивний (як людина себе почуває).
У класифікації Пола Екмана виділяють шість базових емоцій: радість, гнів, страх, відраза, сум і здивування. Вони універсальні для всіх культур, що доводять численні етнографічні дослідження. Але є й похідні, змішані або соціально зумовлені емоції, як-от гордість чи сором.
Найчастіші типи емоцій за класифікацією Екмана:
- Радість, гнів.
- Страх, здивування.
- Відраза, сум.
- Провина, сором.
- Гордість, вдячність.
- Співчуття, інтерес.
- Задоволення, натхнення.
Кожен тип емоції активує різні ділянки мозку. Наприклад, страх стимулює мигдалеподібне тіло, а радість пов’язана з дофаміновою системою.
Позитивні та негативні емоції
Позитивні емоції, за дослідженнями Барбари Фредріксон, розширюють спектр мислення й допомагають формувати соціальні зв’язки. Вони мають довготривалий ефект і впливають на добробут, підвищуючи імунітет і стійкість до стресу.
Негативні емоції мають захисну функцію: страх – сигнал небезпеки, гнів – захист меж, сум – усвідомлення втрати. Хоча вони часто сприймаються як “погані”, їхня роль у регуляції поведінки й прийнятті рішень є критично важливою.
Факти про позитивні та негативні емоції:
- Активують мозок.
- Знижують стрес.
- Мобілізують тіло.
- Покращують увагу.
- Формують реакції.
- Підсилюють пам’ять.
- Захищають психіку.
Якщо коротко: радість лікує, гнів попереджає, страх рятує. І кожна з цих реакцій – не помилка, а еволюційний подарунок.
Астенічні емоції
У клінічній психології астенічними називають емоції, що знижують тонус і пригнічують активність. Їх досліджували зокрема у працях Леонтьєва та Виготського, які пов’язували їх з енергетичним рівнем психіки.
Астенічні емоції можуть бути симптомом перевтоми, депресивного стану або тривожного розладу. Вони зазвичай виникають у складних життєвих обставинах і свідчать про виснаження ресурсу адаптації.
Приклади астенічних емоцій:
- Тривога, сором.
- Зневіра, апатія.
- Зніяковіння, втома.
- Пригніченість, нудьга.
- Розгубленість, байдужість.
Такі емоції потребують не “прогнати себе з дивану”, а підтримки, перезавантаження і – при потребі – звернення до фахівця. Бо втомлена психіка не лінива – вона виснажена.
Емоції людини: структура і вплив
Професор Річард Девідсон визначає, що емоційні реакції мають чіткі нейрофізіологічні основи й залежать від індивідуального “емоційного стилю”. Саме тому одна людина кричить на будильник, а інша – обіймає кота.
Емоції впливають на увагу, пам’ять, мислення та навіть фізичне здоров’я. Хронічний гнів може підвищити ризик серцево-судинних захворювань, а тривога – вплинути на імунну систему.
Ключові факти:
- Реакція миттєва
- Думка повільна
- Почуття стабільне
- Емоція швидка
- Вплив глобальний
- Наслідки тілесні
- Поведінка змінна
Психологи наголошують: вивчати власні емоції – не мода, а спосіб самозахисту. Як мінімум, ви знатимете, чому хочеться з’їсти тістечко, коли хтось розчарував.
Емоція – це не слабкість, а найдавніший інструмент орієнтації у світі. Їх вивчають століттями, бо саме в емоціях – джерело нашого вибору, дій і сенсів. Розуміння своїх емоцій – перший крок до емоційного інтелекту, про який говорив ще Деніел Ґоулман. І як казав Пауль Екман: “Емоція – це мова тіла, яка говорить швидше за слова”.