У свій вік Софія Безверха вже встигла обміняти сережки на сенси, поезію на просвіту, а TikTok – на зброю культурного впливу. У той час, як інші шукають себе у сторісах, вона знаходить Україну в словниках говірок і старих рушниках. Хтось колекціонує сумки, а вона – травми нації і вишивані комірці.
Цікаві факти з біографії та особистого життя Софії Безверхої
Вона народилася десь у кінці 90-х роках в місті Кременчук на Полтавщині. Це були часи, коли вчителі історії ще стояли з картами СРСР, а серіали з Москви формували підліткову уяву про престиж.
У такій атмосфері Софія спершу вважала українське – архаїкою, а російське – модним. Поки це тільки майбутня блогерка писала вірші чужою мовою, гортала чужі фільми, вбиралася в чужу культуру.
Хто така Софія Безверха
Дипломована поетка, культурна блогерка, авторка прикрас із людськими очима й засновниця профілю krapka.krapka. Закінчила літературну творчість у Київському національному університеті ім. Шевченка.
Я дуже довго – десь до 20 років – була "вне политики", не цікавилася історією. Попри те, що я склала ЗНО з історії на 197,5 балів із 200, у мене в голові не сформувалися причинно-наслідкові зв'язки, чому не варто ходити на концерти російських груп, чому не варто говорити російською мовою…
В дитинстві тричі виживала у критичних ситуаціях, тож у родині їй пророкували шлях людини, яка щось змінить. Працює у Gres Todorchuk, пише тексти для культурних і соціальних проєктів. У своїх блогах розповідає про Аллу Горську, Василя Стуса, полтавські говірки, а також про красу і біль, які століттями вишивалися нитками на сорочках.
Що відомо про стосунки Софії Безверхої
У публічному просторі відсутні згадки про романтичні стосунки. Відомо лише, що перше відео їй допомагав знімати хлопець, ім’я якого вона не називала. Софія не згадує ні про шлюб, ні про дітей.
"Я стільки років провела в хибному усвідомленні, що українське – це щось таке "сільське", "стрьомне", а все інше – європейське чи, прости господи, русская культура – це щось "велике". Ми маємо дуже багато всього! Просто треба це знати. І мені здається, що мені життя не вистачить, аби про це все розказати", – зізнається зараз Софія.
На всіх офіційних платформах вона акцентує лише на культурі, історії, мовному питанні, вишивці й публічній діяльності. Особисте залишається поза публічним полем, що у 200 тисяч підписників – рідкісна якість.
Амбасадорка “всього українського”
Крапка. Крапка – саме так звучить нікнейм, з якого почалася онлайн-платформа для популяризації української культури. Від простих сережок до складних тем репресій – усе вписується в її сторінку.
| Проєкт | Суть | Дата початку | Коментар |
|---|---|---|---|
| KRAPKA.KRAPKA | Культурний блог | 2021 | Instagram, TikTok, лекції |
| Власний бренд прикрас | Вишиті сережки й брошки | 2020 | Більше 400 виробів |
| Тутечко | Проєкт про Полтавщину | 2024 | Спільно з Євгенією Гавришенко |
| Лекції, інтерв’ю, публікації | Публічні виступи про мову, історію | постійно | Участь у подкастах, медіа, зустрічах |
Усе, чим займається Софія, базується на двох складових: знання і любов. Вона читає архіви, відвідує музеї, шукає автентичні речі, вишиває вручну сорочки, досліджує говори, створює сценарії для культурних відео, які переглядають тисячі.
“Ластівка, яка нарешті повернулася у своє гніздо“
Зараз більшість нагород – це реакція аудиторії. Проте у випадку Софії вже є помітні згадки й визнання у професійному полі.
Нагороди і відзнаки Софії Безверхої:
- Участь у рейтингу “30 до 30” за версією Forbes.
- Публікації у провідних українських медіа: УП.Життя, DIVOCHE.MEDIA, Zmist.
- Запрошення до співпраці з державними та освітніми проєктами.
Ці позиції мають не вигляд медалей, а вагу довіри і поваги до її праці. Вона каже що їй важлива не популярність, а щира любов до України в очах тих хто читає її дописи. Ця мета цілком досяжна бо її слово звучить у кожній стрічці.
Опис «ластівка, яка нарешті повернулася у своє гніздо» точно передає шлях Софії Безверхої. Вона довго шукала себе між чужими мовами і серіалами, а потім повернулася до українського слова, наче пташка до дому після бурі. У цьому образі її відчуття належності, вдячності й спокою, який приходить, коли знаєш де твоє місце.