Одні пишуть “вище згаданий” окремо, інші з’єднують дефісом. Обидва варіанти порушують правило і створюють плутанину в текстах де потрібна точність. Прикметник “вищезгаданий” має чітке походження, зрозумілу будову і однозначну норму. Щоб уникати помилок, важливо знати як формується така лексична конструкція, у яких джерелах вона зафіксована і коли її вивчають у шкільній програмі.
Як правильно пишеться “вищезгаданий”
Слово утворене шляхом злиття двох компонентів: прислівника “вище” та дієприкметника “згаданий”. В українській мові така модель творення належить до складних прикметників з прислівниковим компонентом.
Яка це частина мови та значення
Слово вищезгаданий належить до повнозначних прикметників. Його синтаксична функція – означення, морфологічна – змінюється за родами, числами і відмінками. Лексичне значення полягає в тому, щоб вказати на об’єкт який був названий раніше. Найчастіше вживається у структурі офіційних текстів, де потрібно послатися на пункт, документ або особу згідно з попереднім контекстом.
Прикметник утворений на основі дієприкметника згаданий із додаванням прислівника вище. Внаслідок цього з’являється лексична одиниця яка позначає належність до вже згаданого предмета або поняття. У тексті слово працює як засіб зв’язку між частинами змісту без потреби в повторах.
Як пишеться “вищезгаданий” разом чи окремо
Слово вищезгаданий пишеться разом. Воно складається з прислівника вище і дієприкметника згаданий. Таку модель описує правило складних прикметників з прислівниковим компонентом, які оформлюються як одне слово. Усі складники мають значеннєву та граматичну цілісність, тому розривати їх пробілом або дефісом не дозволено.
Офіційне джерело – Український правопис 2019 року, параграф 37. Там зазначено, що прикметники цього типу не поділяються при написанні. Підручник «Українська мова. 10 клас» авторів Олександра і Галини Заболотних подає приклад вищезгаданий як нормативний. У розділі про складні прикметники пояснюється, що поєднання прислівника і дієприкметника без залежного слова становить лексичну одиницю.
Форма окремо або з дефісом у правописі не фіксується. У словнику труднощів української мови за редакцією Світлани Караванської надано аналогічну рекомендацію. Слово закріплене у діловому вжитку саме в такому вигляді.
Чи існує правопис фрази “трохи вищезгаданий”
Форма трохи вищезгаданий порушує граматичну норму, бо прикметник вищезгаданий не має ступенів порівняння. Конструкції з прислівником трохи можливі лише з тими прикметниками, які змінюються за мірою або ступенем. У ділових і наукових текстах подібні фрази використовують для помірного уточнення ознаки.
Приклади граматично правильних словосполучень, у яких прикметники можуть поєднуватися з прислівником трохи:
- Трохи більший документ.
- Трохи вужчий коридор.
- Трохи складніше питання.
- Трохи коротший термін.
- Трохи глибша оцінка.
- Трохи точніший опис.
- Трохи триваліший процес.
- Трохи м’якше формулювання.
- Трохи чіткіша вимога.
- Трохи слабше обґрунтування.
Подібні конструкції застосовують у текстах висновків, аналітики, інструкцій, роз’яснень. Вони доречні там, де потрібно зафіксувати ступінь зміни ознаки або її уточнення.
Синоніми до слова “вищезгаданий”
Прикметник вищезгаданий найчастіше трапляється в ділових текстах і нормативних документах. Він виконує функцію посилання на раніше названий об’єкт. Щоб уникати повторів і зробити текст гнучкішим, варто мати під рукою низку синонімів, які передають схоже значення з відповідним відтінком точності або стилістики.
| Синонім | Контекст використання | Стилістичне забарвлення |
|---|---|---|
| Зазначений вище | ділові листи, звіти, протоколи | офіційне |
| Названий раніше | акти, договори, повідомлення | нейтральне |
| Попередньо згаданий | аналітичні документи, доповіді | нейтральне |
| Раніше згаданий | інструкції, внутрішні накази | ділове |
| Вищеназваний | розпорядження, накази, ухвали | офіційне |
| Уже згаданий | текстові пояснення, публіцистика | м’яке, інформативне |
| Вищевказаний | юридичні тексти, фінансові документи | формалізоване |
| Той, про який ідеться | художній і науковий стиль | універсальне |
Усі ці форми доречні в ситуаціях, де потрібно повторно звернутися до одного об’єкта, не порушуючи логіки викладу. Вибір залежить від жанру, рівня офіційності й типу тексту. Варто орієнтуватися на лаконічність, точність і відповідність ситуації.