Проблеми із зором не завжди супроводжуються сильним болем. Деякі небезпечні захворювання очей розвиваються раптово, але майже непомітно: людина бачить спалахи, темну пляму, «штору» перед оком або помічає різке погіршення зору без інших скарг. У таких ситуаціях очікування може призвести до незворотного пошкодження сітківки, зорового нерва чи інших структур ока.
Термінова консультація офтальмолога потрібна, коли симптом виник раптово, швидко посилюється, з’явився після травми або супроводжується болем, почервонінням, нудотою чи неврологічними проявами. За деяких ознак необхідно звертатися не на плановий прийом, а до відділення невідкладної допомоги.
Раптове погіршення або втрата зору
Різке зниження зору на одному чи обох очах — один із найсерйозніших офтальмологічних симптомів. Небезпечною є ситуація, коли людина протягом хвилин або годин починає бачити нечітко, не розрізняє предмети, помічає випадіння частини поля зору або повністю втрачає зір.
Причинами можуть бути:
- порушення кровопостачання сітківки або зорового нерва;
- відшарування сітківки;
- крововилив усередину ока;
- гостре підвищення внутрішньоочного тиску;
- запалення зорового нерва;
- неврологічні порушення, зокрема інсульт.
Навіть якщо зір відновився самостійно через кілька хвилин, симптом не можна ігнорувати. Тимчасова втрата зору іноді пов’язана з короткочасним порушенням кровообігу та може бути попереджувальною ознакою судинної проблеми.
Особливо небезпечно, якщо погіршення зору супроводжується слабкістю в руці чи нозі, онімінням половини обличчя, порушенням мовлення, запамороченням або раптовим сильним головним болем. У такій ситуації необхідно негайно викликати екстрену медичну допомогу.
Спалахи світла, «мушки» та темна завіса перед оком
Поодинокі плаваючі крапки або нитки перед очима можуть виникати через природні зміни склоподібного тіла — прозорої гелеподібної речовини всередині ока. Проте раптова поява великої кількості «мушок», чорних цяток, павутинок або спалахів світла потребує термінового огляду очного дна.
Найбільш тривожні ознаки:
- різке збільшення кількості плаваючих помутнінь;
- світлові спалахи, блискавки або іскри збоку поля зору;
- темна тінь чи «штора», яка закриває частину зображення;
- випадіння бокового зору;
- погіршення зору після удару по голові або оку.
Такі симптоми можуть свідчити про розрив або відшарування сітківки. Сітківка — це тонка світлочутлива оболонка, яка сприймає зображення та передає інформацію до мозку. Після її відшарування клітини перестають отримувати достатнє живлення. Чим довше відкладається лікування, тим вищий ризик стійкої втрати зору.
Сильний біль в оці з почервонінням і нудотою
Раптовий інтенсивний біль в оці, виражене почервоніння, затуманення зору, райдужні кола навколо джерел світла, головний біль, нудота або блювання можуть бути проявами гострого нападу закритокутової глаукоми.
Під час такого нападу внутрішньоочний тиск швидко підвищується, що загрожує пошкодженням зорового нерва. Це невідкладний стан, за якого допомога потрібна в найближчі години.
Не варто намагатися зняти симптоми лише знеболювальними препаратами або краплями «від почервоніння». Вони не усувають причину та можуть відтермінувати правильну діагностику.
Сильний біль і світлобоязнь також можуть виникати при запаленні рогівки, райдужної оболонки або глибших структур ока. Відрізнити ці стани без офтальмологічного огляду неможливо.
Травма ока або потрапляння стороннього предмета
Термінової медичної допомоги потребує будь-яка травма, після якої знизився зір, з’явився біль, крововилив, двоїння або змінилася форма зіниці.
Особливо небезпечні:
- удар гострим предметом;
- поранення металевою стружкою, уламком скла чи дерева;
- потрапляння стороннього тіла на високій швидкості;
- травма під час роботи з інструментами без захисних окулярів;
- удар м’ячем, кулаком або іншим тупим предметом;
- пошкодження ока феєрверком чи вибухом.
Не можна самостійно витягувати предмет, який застряг в оці, натискати на очне яблуко або промивати його під сильним струменем води. Око слід обережно прикрити чистою захисною накладкою без тиску та звернутися по невідкладну допомогу.
Навіть невелика на вигляд травма може супроводжуватися пошкодженням рогівки, кришталика, сітківки або внутрішньою кровотечею.
Хімічний опік ока
Потрапляння в око кислоти, лугу, засобу для чищення, цементу, вапна, розчинника, клею чи іншої хімічної речовини є невідкладною ситуацією.
Першу допомогу потрібно починати одразу:
- Промивати око великою кількістю чистої проточної води.
- Продовжувати промивання щонайменше 15–20 хвилин.
- За можливості зняти контактні лінзи, якщо вони легко видаляються.
- Не терти око та не намагатися нейтралізувати речовину іншими хімікатами.
- Після промивання негайно звернутися до офтальмолога або у відділення невідкладної допомоги.
Особливо небезпечні лужні речовини, оскільки вони здатні швидко проникати в глибокі тканини ока. Не слід відкладати промивання заради пошуку назви препарату чи транспортування до лікарні. Спочатку необхідно максимально видалити хімічну речовину водою.
Різкий біль і погіршення зору в контактних лінзах
Почервоніння ока у людини, яка користується контактними лінзами, потребує підвищеної уваги. Якщо з’явилися біль, світлобоязнь, сльозотеча, виділення або затуманення зору, лінзу потрібно зняти та терміново звернутися до офтальмолога.
Такі симптоми можуть бути пов’язані з інфекційним ураженням рогівки. Рогівка — прозора передня частина ока, яка бере участь у фокусуванні світла. Інфекція може швидко спричинити виразку, утворення рубця та значне погіршення зору.
Не можна повторно надягати лінзу, використовувати чужі очні краплі або самостійно починати лікування препаратами з антибіотиком чи гормональним компонентом. Деякі краплі можуть змінити перебіг інфекції та ускладнити встановлення діагнозу.
Почервоніння ока з болем і світлобоязню
Звичайний кон’юнктивіт часто викликає почервоніння, свербіж, сльозотечу та виділення, але зазвичай не супроводжується сильним болем або вираженим падінням зору.
Терміновий огляд потрібен, якщо почервоніння поєднується з:
- болем усередині ока;
- неможливістю дивитися на світло;
- погіршенням зору;
- відчуттям стороннього тіла, яке не зникає після промивання;
- помутнінням рогівки;
- нерівною або незвично широкою зіницею;
- травмою, операцією чи ін’єкцією в око в недавньому минулому.
Подібні прояви можуть виникати при запаленні рогівки, увеїті — запаленні внутрішніх оболонок ока — або підвищенні внутрішньоочного тиску.
Двоїння в очах, опущення повіки або різний розмір зіниць
Раптове двоїння, особливо разом з опущенням повіки, порушенням рухів ока, асиметрією обличчя чи різницею в розмірі зіниць, може бути пов’язане не лише з очним захворюванням, а й з ураженням нервової системи.
Негайної оцінки потребують:
- двоїння, яке виникло раптово;
- неможливість рухати одним оком у певному напрямку;
- нове опущення верхньої повіки;
- раптова поява зіниць різного розміру;
- двоїння після травми голови;
- поєднання симптому зі слабкістю, порушенням координації або мовлення.
За наявності неврологічних ознак слід викликати екстрену медичну допомогу, а не чекати планової консультації.
Раптові викривлення зображення або темна пляма в центрі зору
Якщо прямі лінії почали здаватися хвилястими, літери викривляються, а в центрі зору з’явилася темна чи розмита пляма, потрібен швидкий огляд сітківки.
Такі зміни можуть бути пов’язані з ураженням макули — центральної ділянки сітківки, відповідальної за читання, розпізнавання облич та дрібних деталей. Симптом іноді помітний лише одним оком, тому людина може не відразу його виявити.
Перевірити кожне око окремо можна, по черзі прикриваючи долонею одне око та дивлячись на дверну раму, клітинки зошита або інші прямі лінії. Виявлення нового викривлення не замінює діагностику, але є підставою звернутися до офтальмолога без зволікання.
Небезпечні симптоми після операції на оці
Після офтальмологічної операції незначний дискомфорт, сльозотеча або помірна чутливість до світла можуть бути очікуваними. Проте деякі прояви потребують термінового контакту з лікарем, який проводив втручання.
До них належать:
- раптове або прогресуюче погіршення зору;
- сильний біль, який не зменшується після рекомендованого знеболення;
- наростання почервоніння;
- гнійні виділення;
- значний набряк повік;
- поява спалахів, великої кількості «мушок» або темної завіси;
- нудота, головний біль та райдужні кола перед очима.
Післяопераційні ускладнення трапляються нечасто, але деякі з них можуть швидко впливати на зір. Самостійно змінювати схему крапель або припиняти призначене лікування не слід.
Коли офтальмологічні симптоми особливо небезпечні
Швидше звертатися по допомогу потрібно людям із цукровим діабетом, глаукомою, високим ступенем короткозорості, захворюваннями сітківки, порушеннями згортання крові або перенесеними операціями на очах.
Підвищеної уваги потребують також симптоми у дітей, людей старшого віку та пацієнтів зі зниженим імунним захистом. Маленька дитина не завжди може пояснити, що бачить гірше. Насторожити мають раптове примружування, уникання світла, закривання одного ока, незвичне положення голови, виражене почервоніння або травма.
Чого не варто робити до огляду лікаря
До встановлення причини симптомів не рекомендується:
- терти або натискати на око;
- використовувати випадкові краплі з домашньої аптечки;
- закапувати препарати, які залишилися після попереднього лікування;
- накладати тугу пов’язку;
- самостійно видаляти сторонній предмет;
- продовжувати носити контактні лінзи при болю чи почервонінні;
- керувати автомобілем при раптовому порушенні зору.
Краплі, що звужують судини та тимчасово зменшують почервоніння, не лікують небезпечні захворювання. Вони можуть лише замаскувати симптом і створити хибне враження покращення.
Коли викликати екстрену медичну допомогу
Негайний виклик екстреної допомоги потрібен при раптовій втраті зору, тяжкій травмі, проникаючому пораненні, хімічному опіку, сильному болю з нудотою, а також при порушенні зору разом зі слабкістю кінцівок, асиметрією обличчя, розладом мовлення чи координації.
У питаннях зору краще пройти огляд і переконатися, що небезпечного стану немає, ніж втратити час. Раптовість, біль, травма, світлові спалахи, «штора» перед оком і випадіння поля зору — основні сигнали, за яких консультацію офтальмолога не слід відкладати.